Cambia, Todo Cambia
Все змінюється
Відео, серія фото, об'єкти, 2021
«Cambia, todo cambia» – означає «Все змінюється» іспаньскою мовою. Також це відома пісня аргентинської національної співачки Мерседес Соса, творчість якої була заборонена та переслідувана у часи воєнної диктатури в цій країні (1976–1983). У цей період від насилля держави постраждало від 10,000 до 30,000 людей – вони були вбиті або зникли безвісти.

Протягом моєї резиденції в Аргентині я відвідала еко-заповідник Костанера Сур в Буенос-Айресі, що знаходиться на річці Ріо-де-ла-Плата, по сусідству із фешенебельним районом небосхилів Пуерто-Мадеро. Це унікальне місце, де дика природа існує зовсім поряд із шумним мегаполісом, і в якому представлені біоми як лугів «пампас», так і болотистих низин, і річкового узбережжя. Місце, багате сотнями видів птахів, рослин та комах, ідеальне для спортсменів, закоханих, сімей з дітьми, бьордвотчерів та звичайних туристів, щоб провести час у спокійному та мирному спостереженні за довкіллям.

Та насправді цей заповідник також є місцем пам'яті про трагічні події недалекого минулого Аргентини. Він виник штучно, побудований людськими руками у пізні 70і, коли диктаторський уряд запустив мастшабний проєкт із прокладення високошвидкісних шосе у місті. Для його реалізації було знищено багато вулиць Буенос-Айресу, а уламки знесених будинків були скинуті у ріку. Крім того, Ріо-де-ла-Плата сама по собі була свідком багатьох злочинів диктатури – коли багатьох людей, що були викрадені військовими (серед них більшою частиною студенти, митці, інтелектуали та буквально кожен, кого хоча б підозрювали у «лівому» активізмі) страчували, виштовхуючи з літаків, що пролітали над рікою.

Проте природа поглинула цей новий шматок суші, що повністю складавася із руїн чиїхось домівок, так що він став невід'ємною частиною місцевого ландшафту. Впродовж років дерева та трава вкривали їх своєю зеленню, а припливи та відливи шліфували каміння, повільно змиваючи з них всі спогади про ті трагічні події, про людські життя та смерті. Сьогодні ті, хто не знає про контекст цього місця, ніколи не здогадається про те, що заповідник Костанера Сур має штучне походження. І тільки придивляючись, зосереджуючись на деталях пейзажу, невидимих при першому погляді, ти можеш помітити ці залишки історії серед трави, води та піску.

І для мене Костанера Сур це про те, як навіть найболючіші моменти історії поступово відходять у минуле, і як затягуються навіть найстрашніші рани. Але пам'ять, хоча вона і змінюється з часом, залишається, як шрами після ран, що загоїлись. Також Костанера Сур – це про силу та всепереможність природи – гнучкої та тікучої, байдужої до наших тріумфів та страждань, такої, що здатна подолати та пережити все, зроблене людиною, чи то добро, чи шкоду.

Аби відчути цей мінливий характер Костанера Сур, історії Аргентини та світу як такого, я пішла у заповідник і помістила невелику портативну колонку у його ландшафт, так що вона стала його частиною, разом із залишками людських домівок, що спочивають на цьому узбережжі. В колонці грає пісня «Cambia, todo cambia» («Все змінюється»), яку виконує Мерседес Соса, що також постраждала від диктатури і пережила її, так само як і це місце. На відео задокументовано цей процес – і я, що спостерігає за ним, поза кадром.

Друга частина проєкту – це серія фотографій, на яких я документую текстури узбережжя Костанера Сур. Надруковані на великому форматі, вони стають майже абстрактними полотнами – і необхідно справді приглядатися, щоб розрізнити залишки цегляних стін та інші деталі, що були колись чиїмись будинками.

І третя частина проєкту – це колекція матеріальних свідоцтв, що я зібрала на узбережжі. Це маленькі уламки плитки, мозаїки, різного декору, що вкривав підлоги та стіни знесених будівель. Проте я лише позичила їх із Костанера Сур – бо я не маю права забирати їх назавжди, адже я не аргентинка, і це частина не моєї історії. Тому четверта частина цього проєкту – це моя обіцянка самій собі та місцю приїхати знов і повернути ці уламки туди, де вони мають бути.

Проєкт створено під час мого перебування в мистецькій резиденції «Residencia Corazon» (м. Ла Плата, Аргентина), за підтримки Українського Культурного Фонду, у липні–серпні 2021 року.
Змінюється поверхневе,
Також змінюється глибоке,
Змінюється мислення,
Все у світі змінюється.

З часом змінюється погода,
Змінюється стадо вівчаря.
І так як змінюється все,
Те, що змінююсь я – не дивно.

Змінюється сяйво найліпшого діаманту,
Оскільки його блиск стирається,
Змінюється пташине гніздо,
І почуття коханців теж змінюються.

Змінюється шлях мандрівника,
Навіть якщо йому це болісно.
І так як змінюється все,
Те, що змінююсь я – не дивно.

Змінюється, все змінюється…
Змінюється, все змінюється…

Шлях сонця змінюється,
Коли приходить ніч.
Рослини змінюються,
Вдягаючи зелень весни.

Хутро диких тварин змінюється,
Змінюється волосся мудрих.
І так як змінюється все,
Те, що змінююсь я – не дивно.

Проте моя любов не змінюється,
Не важливо, наскільки я далеко.
Ані пам'ять, ані біль
моєго місця та мого народу.

Те, що змінилося вчора,
Має змінитися і завтра.
Так само як змінююсь я
на цій далекій землі.

Змінюється, все змінюється…
Змінюється, все змінюється…


Автор: Julio Numhauser
Виконавиця: Mercedes Sosa
Видавництво: PolyGram Discos S.A.
Пісня випущена у 1985 році.
Переклад: Оля Федорова
Made on
Tilda